Традиції

Династія вчителів

  У 1952  році  до Сазоно-Баланівської тоді ще семирічної школи  Богодухівського району Харківської області прибула  молода , вродлива ,сповнена енергії і творчого запалу , готова віддати свої знання і серце дітям,  учителька історії та географії

СТЕЦЕНКО  СОФІЯ МУСІЇВНА.

   У її великому і доброму серці вистачило місця для всіх  дітей : і своїх , а їх було шестеро, і для всіх учнів С-Баланівської школи.  У цій школі вона пропрацювала до виходу на пенсію.  Не одне покоління сазоно-баланівців називали її улюбленою вчителькою, а історію та географію улюбленими предметами. На уроках Софії Мусіївни не залишалося байдужих учнів : захоплюючі уявні подорожі морями і океанами ,далекими і близькими країнами , знайомства з визначними людьми , екскурсїї, пошукова робота. Завдяки її наполегливості , вмінню працювати з людьми, історичними джерелами було  зібрано багатющий краєзнавчий матеріал,

створено прекрасний історико-краєзнавчий музей, який на , на жаль, не зберігся у школі через брак вільної площі . Найкращі ,найцінніші експонати були передані до районного краєзнавчого музею м.Богодухова,  де  гідно поповнили його виставки

 За свою самовіддану працю вчителька неодноразово нагороджувалася  грамотами адміністрації школи , відділу освіти,. Та найбільшою нагородою для неї були велика любов і шана її вихованців. Без перебільшення можна сказати , що  її знання, вміння  , серце були без останку віддані дітям , рідній школі.   Саме  ця

безмежна любов  і відданість школі передалася її  доньці Олександрі та онуці Оленці.

   Донька, Рекало Олександра Володимирівна , починала свої перші кроки на педагогічній ниві  поруч з мамою ,добрим другом і наставником , у рідній школі ,  куди повернулася після закінчення  середньої школи у 1975 році. Спочатку працювала  ст. вожатою , а після закінчення  Харківського державного  педагогічного інституту  ім. Г.С.Сковороди - учителем української мови та літератури, пізніше, як і мама, – учителем історії. Про  початок трудової біографії у школі , згадує : як на першому році роботи перебувала на курсах  підвищення кваліфікації ст. вожатих  у м. Харкові.

По закінченні курсів до школи привезла посвідчення з оцінкою  «відмінно» на що колишній директор школи , фронтовик,  шанована у селі  людина сказав : «Молодець! Директором будеш.» Пам’ятає як засоромилася і навіть образилася ,бо вважала, що Іван Ілліч підтрунює над своєю колишньою ученицею. Але через 9 років у 1985 році дійсно була призначена на посаду директора рідної школи, яку обіймає до цього часу. Олександра Володимирівна завжди пам’ятає приклад самовідданої праці  мами, своїх перших вчителів , директора школи , тому   всі сили знання і вміння вкладає у справу навчання і виховання  підростаючого покоління, розуміючи, що це безперервний процес ,який не можна призупинити , пославшись на тяжку годину в економіці чи політиці..  Взірцем  для наслідування  вважає великого педагога  Василя Олександровича Сухомлинського.  Нагороджена грамотами  Богодухівського відділу освіти, Богодухівської районної державної адміністрації,  Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Почесною  Грамотою губернатора Харківської області Арсена Борисовича Авакова.

  Наймолодша із вчительської династії  Оленка сьогодні уже Олена Василівна. Мало не з пелюшок мріяла  вона стати вчителем початкових класів: вела власноруч зроблені класні журнали, проводила уроки для своєї старенької бабусі, а та слухняно виконувала завдання маленької вчительки ,бо уже тоді Оленка володіла вмінням змусити дослухатися до себе. Тому , не роздумуючи,  поступила на навчання у Харківський педагогічний коледж,  який закінчила з відзнакою у 2005  році. Родина пишається Оленою, бо дівчина  наполегливо оволодіває знаннями , постійно працює над  своїм творчим ростом,  не байдужа до долі рідної країни, бо ще   підлітком переймалася проблемами «дорослих» про покращення добробуту українців, росту їхньої  духовності . У 2002 році дівчина зайняла  І місце  серед студентів- першокурсників у Міжнародному конкурсі знавців української мови ім..Петра  Яцика, за що отримала Диплом Міністерства освіти і науки  І ступеня та подяку Президента України. Брала участь у Всеукраїнському форумі обдарованої молоді за участі Президента України В.А.Ющенка у м.Полтаві.

 Нині Олена працює вчителем початкових  класів Запорізького НВК №88  та

закінчила навчання у Харківському  національному університеті ім. Г.С.Сковороди

зі спеціальності  історія та право, щоб як мама і бабуся   сіяти розумне, добре, вічне…